Цікаві факти з біографії Миколи Хвильового

Микола Хвильовий залишається однією з найяскравіших постатей української літератури початку XX століття. Як прозаїк, поет і публіцист, він не лише творив художні твори, а й активно впливав на культурне життя України, виступаючи за її незалежність від московського впливу. Його життя сповнене драматичних поворотів, від революційних подій до трагічного кінця, що робить біографію джерелом численних цікавих фактів.

Ранні роки та освіта

Життєвий шлях Миколи Хвильового розпочався в провінційній Україні, де він зіткнувся з викликами тогочасного суспільства. Народжений у родині вчителів, він рано проявив інтерес до освіти та революційних ідей.

Народження та справжнє прізвище

Микола Хвильовий народився 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Харківщині, нині Сумська область. Його справжнє прізвище – Фітільов Микола Григорович. Псевдонім “Хвильовий” він обрав, натхненний образом хвилі як символу динаміки та змін, що відображало його бурхливий характер і революційний дух.

Освіта та ранні впливи

Навчання розпочалося в початковій школі в селі Колонтаєві, де вчителювала його мати. Пізніше він вступив до Охтирської чоловічої гімназії, але був змушений залишити її через участь у революційному гуртку. У Богодухівській гімназії його виключили за зв’язки з соціалістами під час революційних подій. Ці події сформували його як борця за справедливість.

Літературна та політична діяльність

Хвильовий активно долучався до літературного життя, стаючи ідеологом українського відродження. Його твори та публіцистика відіграли ключову роль у розвитку пролетарської літератури.

Основні твори Миколи Хвильового

Серед найвідоміших творів – збірка “Сині етюди” 1923 року, яка започаткувала новий етап в українській прозі. Він написав новели “Я (Романтика)”, “Редактор Карк”, “Синій листопад”, повість “Санаторійна зона” та роман “Вальдшнепи” 1927 року. У поезії вирізняються поеми “В електричний вік” та збірки “Молодість” і “Досвітні симфонії”.

Літературні об’єднання та ідеологія

Микола Хвильовий був організатором та ідеологом літературного об’єднання ВАПЛІТЕ – Вільної академії пролетарської літератури, заснованої 1926 року. Він також брав участь у “Гарті” та “Пролітфронті”. Його гасла “Геть від Москви!” та “До психологічної Європи” стали маніфестом проти русифікації.

Обставини смерті та спадщина

Трагічний кінець життя Хвильового став символом репресій проти української інтелігенції. 13 травня 1933 року в Харкові, у будинку “Слово”, він покінчив життя самогубством, застрелившись. Це стало протестом проти арештів друзів, зокрема Михайла Ялового, та масових репресій.

Памфлети, що викликали скандал

Один з памфлетів Хвильового, “Україна чи Малоросія?”, не опублікований за життя, викликав гостру критику з боку влади. Інші, як “Камо грядеши?” та “Думки проти течії”, спонукали до дискусій і привернули увагу Сталіна.

Передсмертні слова

Микола Хвильовий похований у Харкові, його твори були заборонені до 1980-х років. Спадщина включає ідеї націонал-комунізму та боротьбу за культурну незалежність.

Період життя	Ключові події	Твори
1893-1916	Народження, освіта, мандри	Початкові вірші
1917-1921	Війна, революція	“В електричний вік”
1921-1927	Літературна діяльність	“Сині етюди”, “Вальдшнепи”
1928-1933	Критика влади, самогубство	Памфлети

Цікаві факти з біографії включають такі аспекти, як його участь у Першій світовій війні, де він дослужився до старшого унтер-офіцера, та мандри Донбасом у пошуках роботи. Він володів кількома мовами, зокрема німецькою, і був натхненний європейською культурою.

Памфлет “Україна чи Малоросія?” став причиною гострої критики Сталіна, що призвело до посилення репресій проти Хвильового.

Біографія Миколи Хвильового ілюструє трагедію українського відродження, де талант і ідеали зіткнулися з тоталітарним режимом. Його твори та ідеї продовжують надихати на роздуми про національну ідентичність і свободу.