Вірус Епштейн-Барр (Epstein-Barr virus, EBV) належить до найпоширеніших вірусів людини. За різними оцінками, до 90–95% дорослих людей на планеті мають антитіла до нього, тобто інфіковані. У більшості випадків первинне зараження проходить непомітно або з симптомами, схожими на звичайну застуду. Однак у деяких людей, особливо підлітків і молодих дорослих, воно проявляється яскравою клінічною картиною — інфекційним мононуклеозом, який часто називають «хворобою поцілунків».
Що таке вірус Епштейн-Барр
Вірус Епштейн-Барр належить до сімейства герпесвірусів (Herpesviridae), підродина Gammaherpesvirinae. Це ДНК-вмісний вірус, який після первинного інфікування залишається в організмі на все життя в латентній (прихованій) формі. Основними клітинами-резервуарами є В-лімфоцити, а також епітеліальні клітини слизової оболонки ротоглотки та слинних залоз. Після зараження вірус може періодично реактивуватися, особливо на тлі ослаблення імунітету, сильного стресу, переохолодження чи гормональних змін.
Як передається вірус Епштейн-Барр
Найпоширеніший шлях передачі — контактно-побутовий, переважно через слину. Це може відбуватися під час поцілунків, використання спільного посуду, зубних щіток чи дитячих іграшок. Також вірус передається краплинним шляхом при кашлі, чханні чи розмові. Рідше зараження відбувається через переливання крові, трансплантацію органів або статевий контакт. Найвища концентрація вірусу в слині спостерігається в перші півроку після первинного інфікування, але навіть у здорових носіїв він може виділятися роками.
Симптоми вірусу Епштейн-Барр у дорослих та дітей
Клінічна картина залежить від віку, стану імунітету та дози вірусу.
Симптоми вірусу Епштейн-Барр у дітей
У дітей до 5–10 років первинне інфікування часто проходить безсимптомно або з мінімальними проявами (легкий нежить, незначне підвищення температури, збільшення лімфовузлів). Лише в 20–30% випадків розвивається типовий інфекційний мононуклеоз.
Симптоми вірусу Епштейн-Барр у дорослих та підлітків
У підлітків і дорослих первинне інфікування частіше проявляється як класичний інфекційний мононуклеоз. Основні симптоми:
- висока температура тіла (38–40 °C), яка триває 1–3 тижні;
- сильний біль у горлі (тонзиліт, часто з нальотами на мигдалинах);
- значне збільшення та болючість шийних, підщелепних, пахвових лімфатичних вузлів;
- виражена слабкість, втомлюваність, сонливість;
- збільшення печінки та селезінки (гепатоспленомегалія);
- висип (часто після прийому амоксициліну або ампіциліну — характерний ампіциліновий висип);
- головний біль, біль у м’язах.
Важливо! Якщо у підлітка або дорослого з’явився виражений біль у горлі, температура та збільшені лімфовузли — обов’язково зверніться до лікаря. Самолікування антибіотиками може призвести до характерного висипу та ускладнити діагностику.
Як проявляється вірус Епштейн-Барр: типовий перебіг інфекційного мононуклеозу
Інкубаційний період триває від 4 до 8 тижнів, іноді до двох місяців. Гострий період зазвичай триває 2–4 тижні. Повне відновлення може займати від кількох тижнів до кількох місяців, особливо якщо турбує сильна втомлюваність.
Наслідки вірусу Епштейн-Барр
У більшості людей інфекція проходить без серйозних наслідків. Проте вірус Епштейн-Барр пов’язують із низкою захворювань: синдромом хронічної втоми, деякими автоімунними хворобами (розсіяний склероз, системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит), певними видами раку (лімфома Беркітта, назофарингеальна карцинома, лімфома Ходжкіна, рак шлунка), а також рідкісними ураженнями нервової системи, міокардитом чи гепатитом.
Як виявити вірус Епштейн-Барр
Діагностика базується на лабораторних дослідженнях. У загальному аналізі крові часто виявляють лімфоцитоз, атипові мононуклеари (понад 10%) та підвищення ШОЕ. Серологічні тести дозволяють визначити стадію інфекції: антитіла IgM до вірусного капсидного антигену (VCA-IgM) свідчать про гостру фазу, VCA-IgG — про перенесену інфекцію, а IgG до ядерного антигену (EBNA-IgG) з’являються пізніше та вказують на давнє зараження. Також застосовують ПЛР-метод для виявлення ДНК вірусу в крові, слині чи біоптатах.
Скільки триває вірус Епштейн-Барр
Вірус залишається в організмі пожиттєво. Після гострої фази він переходить у латентну форму та може періодично реактивуватися при зниженні імунітету.
Як позбутися вірусу Епштейн-Барр
На сьогодні не існує препарату, який би повністю усував вірус Епштейн-Барр з організму. Лікування є симптоматичним і спрямоване на полегшення стану та підтримку імунітету. У гострий період рекомендують постільний режим, рясне пиття, прийом жарознижувальних і протизапальних засобів (парацетамол, ібупрофен), місцеве лікування горла (полоскання, спреї). При вираженому бактеріальному запаленні мигдаликів можуть призначатися антибіотики (але не пеніцилінового ряду). У важких випадках, наприклад при розриві селезінки чи неврологічних ускладненнях, потрібна госпіталізація та застосування кортикостероїдів.
Основні рекомендації при інфекційному мононуклеозі:
- уникайте контактних видів спорту та важких фізичних навантажень протягом 4–8 тижнів (через ризик розриву селезінки);
- не вживайте алкоголь щонайменше 6 місяців;
- уникайте прийому амоксициліну та ампіциліну під час хвороби.
Вірус Епштейн-Барр — один із найпоширеніших герпесвірусів, який у більшості людей не викликає серйозних проблем. Проте в підлітків та дорослих він часто проявляється як інфекційний мононуклеоз із характерною тріадою: лихоманка, біль у горлі та збільшені лімфовузли. Хоча повністю позбутися вірусу неможливо, своєчасна діагностика та правильне лікування допомагають швидко відновитися та уникнути ускладнень. Якщо ви підозрюєте інфекційний мононуклеоз у себе чи у дитини — обов’язково зверніться до лікаря-інфекціоніста або терапевта.
