Григір Тютюнник — видатний український письменник, чиї твори увійшли до скарбниці національної літератури. Його новели та повісті, сповнені щирості й глибокого психологізму, розповідають про життя простих людей, їхні радощі та біди. Ця стаття познайомить учнів 5-11 класів із ключовими моментами біографії письменника, його дитинством, творчістю та цікавими фактами з життя.
Життєвий шлях Григора Тютюнника
Григір Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині в селянській родині. Його життя було сповнене випробувань, які значною мірою вплинули на його творчість. Письменник належав до покоління шістдесятників — митців, які відстоювали українську культуру та мову в складних умовах радянської епохи.
Дитинство письменника
Дитинство Григора Тютюнника було нелегким. У 1937 році, коли хлопчикові було лише шість років, його батька, Михайла Васильовича, репресували. Через це малого Григора забрав до себе на Донбас його дядько, Филимон Васильович Тютюнник, разом із дружиною Наталею Іванівною, яка була вчителькою української мови. Вони виховували хлопчика як рідного сина. Під час Другої світової війни Григір пережив голод і змушений був у 1942 році пішки повертатися з Донбасу на Полтавщину до матері, долаючи сотні кілометрів. Цей досвід ліг в основу повісті “Климко”, де відображено воєнне дитинство.
Тяжкі умови дитинства Григора Тютюнника сформували його чутливе сприйняття світу, яке згодом відбилося в його творах, сповнених співчуття до людських доль.
Освіта і початок творчості
Після війни Григір закінчив п’ятий клас і вступив до Зіньківського ремісничого училища, щоб отримати професію слюсаря. Працював на заводі імені Малишева в Харкові, у колгоспі та на відбудові шахт Донбасу. У 1951–1955 роках служив радистом на Тихоокеанському флоті. Після демобілізації він вступив на факультет російської філології Харківського університету, де почав писати свої перші твори російською мовою. Однак після смерті старшого брата, письменника Григорія Тютюнника, Григір перейшов на українську мову, що стало переломним моментом у його творчості.
Творчий доробок
Григір Тютюнник відомий як майстер психологічної новели. Його твори, такі як “Дивак”, “Климко”, “Вогник далеко в степу” та “Три зозулі з поклоном”, увійшли до шкільної програми для 5, 7 та 11 класів. Вони вражають щирістю, глибоким психологізмом і майстерним зображенням людських характерів. Письменник писав як для дорослих, так і для дітей, створюючи твори, що мають автобіографічну основу.
Основні твори Григора Тютюнника:
- “Зав’язь” (1966) — перша збірка новел.
- “Климко” (1976) — повість про воєнне дитинство.
- “Вогник далеко в степу” (1979) — повість про юність і дружбу.
- “Три зозулі з поклоном” — новела про любов і втрату.
Нагороди та визнання
За повісті “Климко” та “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник отримав премію імені Лесі Українки (1980). У 1989 році, вже посмертно, йому присудили Державну премію імені Тараса Шевченка за двотомне видання творів. Твори письменника перекладено багатьма мовами, зокрема англійською, польською, німецькою та іншими.
Цікаві факти про Григора Тютюнника
Григір Тютюнник залишив по собі не лише літературну спадщину, а й цікаві факти, які допомагають краще зрозуміти його особистість:
- Письменник спочатку писав російською мовою, але після знайомства зі словником Бориса Грінченка перейшов на українську, що стало для нього справжнім відкриттям.
- Його старший брат, Григорій Тютюнник, також був письменником і мав значний вплив на літературне становлення Григора.
- Тютюнник був надзвичайно вимогливим до себе, часто переписуючи свої твори, щоб знайти найточніше слово.
Хронологічна таблиця життя і творчості
| Рік | Подія |
|---|---|
| 1931 | Народження Григора Тютюнника в селі Шилівка, Полтавщина |
| 1937 | Репресії батька, переїзд до дядька на Донбас |
| 1942 | Повернення пішки на Полтавщину під час війни |
| 1951–1955 | Служба на Тихоокеанському флоті |
| 1961 | Перша публікація новели “В сумерки” (російською мовою) |
| 1963 | Перше оповідання українською — “Дивак” |
| 1966 | Вихід першої збірки “Зав’язь” |
| 1980 | Отримання премії імені Лесі Українки за повісті “Климко” і “Вогник далеко в степу” |
| 1980 | Смерть письменника 6 березня в Києві |
| 1989 | Посмертне присудження Державної премії імені Тараса Шевченка |
Значення творчості для учнів
Для учнів 5 класу твори Григора Тютюнника, такі як “Дивак”, відкривають світ щирих дитячих переживань і допомагають зрозуміти цінність доброти. У 7 класі повість “Климко” вчить співчувати героям, які долають труднощі воєнного часу. Для 11 класу новела “Три зозулі з поклоном” розкриває складні теми любові, втрати та людської гідності. Творчість письменника вчить учнів співпереживанню, патріотизму та глибокому розумінню людської душі.
Твори Григора Тютюнника — це не лише література, а й уроки людяності, які залишаються актуальними для кожного покоління.
Біографія Григора Тютюнника є прикладом незламності духу та любові до рідної культури. Його твори, сповнені тепла й людяності, продовжують надихати читачів і залишатися частиною української літературної спадщини.
