Відлу́ння
іменник, середній рід📖 Значення та тлумачення:
Звукова хвиля, що відбивається від перешкод; відгомін подій.
💡 Приклад вживання у мовленні:
«Лунке відлуння кроків розносилося порожнім коридором.»
Звукова хвиля, що відбивається від перешкод; відгомін подій.
«Лунке відлуння кроків розносилося порожнім коридором.»