Граматична основа — це кістяк речення. На ньому тримається думка. Часто, у завданні тобі треба знайти підмет і присудок, поставити питання й підкреслити їх лініями. Іноді головний член один. Тоді основа все одно є.
Що таке граматична основа речення та з чого вона складається
Граматична основа — змістове ядро речення. Це головні члени. Вони несуть основну думку: про кого йдеться і що саме сказано.
Склад буває різний. Два члени — підмет і присудок. Або один головний член, і речення все одно стоїть. Без основи лишається уламок, не висловлювання.
Не плутай граматичну основу речення з основою слова. Це різні речі. Основа слова — частина без закінчення: від «читає» відкидаєш «є», лишається «чита». Граматична основа живе в реченні. Це підмет і присудок, а не шматок одного слова.
Граматичний центр легко перевірити прибиранням. Із «У лісі ростуть дерева» забери «у лісі». Лишиться «ростуть дерева» — думка на місці. Забери ці два слова — лишиться місце, а висловлювання зникне.

Головні члени речення: підмет і присудок
Підмет і присудок ділять роботу. Один називає, про кого або про що речення. Другий повідомляє дію, стан або ознаку.
Питання й лінії тримай під рукою. На письмі їх плутають частіше, ніж самі слова.
| Член речення | Що означає | Питання | Графічне позначення |
|---|---|---|---|
| Підмет | Предмет або особа, яка виконує дію чи про яку йдеться | хто? що? | одна суцільна риска |
| Присудок | Дія, стан або ознака підмета | що робить? який є? хто він є? що з ним робиться? | дві суцільні паралельні риски |
Порядок слів лінії не міняє. У «Прийшла весна» присудок стоїть першим, підмет — другим. «Не» біля дієслова входить у присудок: «не читає» підкреслюй двома лініями як одне ціле, без окремої риски на «не».
Способи вираження підмета і присудка
Підмет — не завжди один іменник. Присудок — не завжди одне дієслово. Дивись на роль слова, не на звичку.
У переліку спочатку способи підмета, далі — присудка:
- підмет – іменник у називному відмінку: «Дівчинка читає»;
- підмет – особовий або інший займенник: «Він прийшов восени»;
- підмет – числівник або сполучення числівника з іменником: «Сто дзеркал спрямовано на мене»;
- підмет – неподільне словосполучення або власна назва: «Чумацький Шлях сяє в небі»;
- присудок – дієслово в різних часових формах: «У лісі ростуть дерева»;
- присудок – прикметник або дієприкметник: «Дівчинка гарна, дотепна, охайна»;
- присудок – іменник у називному чи орудному відмінку: «Київ — столиця України»;
- присудок – безособова форма дієслова на -но, -то: «Спрямовано погляд».
Кілька слів одного підмета підкреслюй однією лінією, без розриву. Якщо підмет і присудок — обидва іменники в називному, між ними часто ставлять тире: зв’язка «є» пропущена, але подумки вона частина присудка.
Двоскладні та односкладні речення за складом основи
Двоскладне речення має обидва головні члени. «У лісі ростуть дерева»: підмет «дерева», присудок «ростуть».
Односкладне обходиться одним.
«Вечоріє» — лише присудок, дієслово. Ніхто не названий, тож підмет не дописуй. «Тиша навколо» — лише підмет, іменник у називному. Дії в основі немає. Таке речення називне.
Немає слова на «хто?» або «що?». Тоді питай «що робиться?». Відповідь і є головний член.
Однорідні члени другої основи не створюють. «Брат і сестра приїхали» — підметів два, основа одна, речення просте. «Сонце зійшло і освітило землю» теж просте: підмет один, присудки однорідні.
У складному реченні основ дві і більше. «Сонце зійшло, і земля зігрілася» — уже дві пари. Кожну підкреслюєш окремо. Саме за кількістю основ на НМТ відрізняють просте речення від складного.
Як знайти граматичну основу в реченні: покроковий алгоритм
Шукай основу в одному порядку. Інакше перший-ліпший іменник здається підметом.
Чотири кроки. Запиши їх у зошит і прожени по них речення з підручника.
- Прочитай речення. Постав «хто?» або «що?» — це підмет.
- Від підмета постав «що робить?» або «яким є?» — це присудок.
- Перевір відмінок. У «Книжку прочитав учень» підмет — «учень», а «книжку» — додаток.
- Підкресли підмет однією лінією, присудок — двома.
Складений присудок підкреслюй двома лініями цілком. «Стала лікаркою» — і «стала», і «лікаркою». Якщо підмета немає, перший і третій кроки пропускаєш: лишаються дві лінії під присудком.

Практичні приклади розбору граматичної основи
Питання проговорюй уголос. Лінії ті самі: одна під підметом, дві під присудком.
«У лісі ростуть дерева.» Питання «що?» веде до «дерева» — підмет. «Що роблять?» — «ростуть», присудок. «У лісі» показує місце і в основу не входить. Членів основи два, речення двоскладне.
«Вечоріє.» Одне слово, і воно вже основа. Присудок, питання «що робиться?». Підмета немає. Односкладне дієслівне речення.
Називне речення звучить як назва стану: «Тиша навколо.» Підмет — «тиша» (що?). «Навколо» не чіпай, це обставина. Присудка в основі немає.
Що таке Київ? Столиця. У «Київ — столиця України» підмет — «Київ», присудок — «столиця». «України» стоїть при присудку, але в основу не входить. Тире — не член речення, а знак на місці пропущеного «є». Двоскладне.
Два слова, один підмет: «Чумацький Шлях сяє в небі.» «Чумацький Шлях» підкреслюєш однією лінією. «Сяє» — присудок, дві лінії. «В небі» — місце. Двоскладне.
Тепер розбери сам три речення. Потім звірися.
«Він серед них не виділяється.» Підмет — «він» (хто?). Присудок — «не виділяється» (що робить?), разом із «не». «Серед них» в основу не входить. Двоскладне.
«Лист написав брат.» Підмет — «брат», не «лист». «Лист» відповідає на «що?» у знахідному відмінку, це додаток. Присудок — «написав». Двоскладне.
«У класі тихо.» Підмета немає. Присудок — «тихо» (що робиться?). «У класі» — обставина. Односкладне.