Українська музична сцена стрімко розвивається, даруючи слухачам нові таланти, які не тільки вражають вокальними здібностями, а й несуть у своїй творчості національний дух та сучасне звучання. Молоді українські співачки сьогодні стають обличчям нової хвилі культурного відродження, активно презентуючи українську мову, традиції та стиль у світі. Їхні голоси лунають на концертних майданчиках, у TikTok, Instagram і YouTube, набираючи мільйони переглядів та сотні тисяч прихильників. У цій статті ми познайомимося ближче з яскравими представницями нової генерації: Яриною Квасній, Софією Лешишак та Гелею Зозулею.
Ярина Квасній
Ярина Квасній — це ім’я, яке в останні роки впевнено зазвучало в українському культурному просторі. Вона — не просто виконавиця народної пісні, а людина, яка оживляє традицію, надаючи їй сучасного звучання й нового змісту. Її поява в інформаційному полі викликала справжній сплеск зацікавлення українською автентикою, а голос — глибокий, «землистий», впізнаваний — зачарував слухачів з перших нот.
Народилась Ярина в селі Залуква, що на Івано-Франківщині. У її співі — відлуння гір, туману, рідної землі та голосу предків. Вона належить до тих молодих українців, для яких мова і культура — не щось музейне, а живе й потрібне щодня.
Закінчивши навчання у Києво-Могилянській академії, вона здобула фах української філологині та літературознавиці. Освічена, мовна, глибока — її пісенна манера сформована не лише інтуїтивно, а й через глибоке розуміння традиції.
Музичний прорив
Її несподіваний прорив стався завдяки акапельному виконанню старовинної пісні «Парова машина», записаному вдома на телефон. Проста форма — лише голос — та щирість виконання стали вірусними. Тисячі людей поширювали відео, співали разом, створювали ремікси. Саме це відео зробило її обличчям нової хвилі української етномузики.
Успіх «Парової машини» ще раз підтвердив: українська народна пісня — це не забуте минуле, а повноцінна частина сьогодення, якщо її відчувати і передавати чесно. Попри стрімке зростання популярності, Ярина не прагне перетворитися на зірку масової культури. Вона — тиха революціонерка, яка творить свою справу чесно, органічно, без зайвого пафосу. Її слухають ті, кому важливо щось справжнє.
Вона продовжує займатись літературою, бере участь у творчих колабораціях, зокрема співпрацює з іншими виконавцями, які теж працюють у напрямі етномузики, зокрема в рамках ініціативи «Леся Квартиринка» та гурту «Дичка».
Софія Лешишак
Софія Лешишак — молода українська акторка, співачка та культурна діячка, яка об’єднала в собі силу театру, музику традицій і нову хвилю українського мистецтва. Її ім’я стає все більш упізнаваним завдяки щирості, емоційності та автентичному зв’язку з народною культурою.
Софія родом із Львівщини. Саме тут, у серці Галичини, вона сформувалась як особистість, сповнена любові до української мови, пісні й театру. Навчалась у Львівському національному університеті імені Івана Франка, де глибоко вивчала сценічне мистецтво. Її наставником був відомий український режисер, що навчив її не просто грати, а проживати кожну роль — серцем.
Та Софія — не лише акторка. Її голос уже давно виходить за межі сцени. Вона — активна учасниця українського музичного простору, поєднуючи фольклор з авторським баченням. Її спів — це поєднання автентики та сучасної форми. Власну пісню «Провесна» вона створила як символ оновлення — не лише природи, а й народу. Ця композиція вражає поєднанням шевченкової поезії, обрядових мотивів та емоційної відкритості.
З початком повномасштабного вторгнення Софія, як і багато митців, не залишилась осторонь. Вона використовує свою публічність, щоб говорити про війну, підтримувати українських військових та донатити на зброю словом і співом. Її виступи — це не розвага, а акт присутності в національному спротиві.
Навіть на закордонних сценах вона несе з собою українську пісню як культурну зброю. Її голос — ніжний, але твердий — відчувається як духовна присутність України за межами її кордонів.
Вона — обличчя молодого українського мистецтва: свідомого, щирого, глибокого. Її шлях — це приклад того, як можна поєднати голос сцени з голосом совісті. Для неї пісня і роль — це не репертуар, а спосіб дії, засіб говорити про важливе.
Геля Зозуля
Геля Зозуля — одна з найяскравіших представниць сучасної української музики. Вона несе у своїх піснях не лише стиль і мелодію, а ще й емоцію, глибину й те, що називають «чесною творчістю». Слухаючи її, відчуваєш не шоу — а справжність.
Геля родом із Житомирської області. Ще з дитинства вона мала особливу чутливість до музики. Грала на бандурі, вивчала фортепіано — і, що важливо, завжди співала серцем. Вона не зірка, яка виросла у продюсерських студіях — вона самобутня, «своїми руками» створена виконавиця.
Після переїзду до Києва вона поєднала навчання у музичному закладі з вивченням журналістики. Та попри все, саме музика стала її справжнім покликанням.
Гелю відкрили мільйони слухачів завдяки пісні «КоляГаля» — іронічно-ніжному треку, який став популярним у TikTok і YouTube. Відео, зняте у родинному колі, вразило природністю. Потім були:
- «Рута»,
- «Наробила лиха»,
- «І ось»,
- «Бавовна»
Кожна з них звучить як окремий внутрішній монолог.
У багатьох треках відчувається іронія, іноді — тонкий сарказм, але завжди присутнє щось справжнє, болюче й тепле.
Геля Зозуля продовжує активно створювати музику, бере участь у колабораціях, експериментує зі звучанням. І хоча вона ще на початку великого шляху — вже зараз зрозуміло: це не короткий тренд, а тривалий, глибокий процес становлення мисткині, яка має що сказати.
Популярні українські співачки сьогодні — це не лише знані зірки, а й молоді артистки, які з любов’ю до своєї культури створюють нове звучання української пісні. Ярина Квасній, Софія Лешишак та Геля Зозуля є яскравими прикладами сучасних виконавиць, що поєднують глибокий зміст, емоційність і стиль. Їхня творчість надихає, торкає серце та формує майбутнє української музики — автентичної, щирої та сучасної.
