Чарівли́вість
іменник, жіночий рід📖 Значення та тлумачення:
Властивість полонити серця своєю красою та вдачею.
💡 Приклад вживання у мовленні:
«Її природна чарівливість підкорювала співрозмовників з першої миті.»
Властивість полонити серця своєю красою та вдачею.
«Її природна чарівливість підкорювала співрозмовників з першої миті.»