Абсу́рд
іменник, чоловічий рід📖 Значення та лексичне тлумачення:
Безглуздя, нісенітниця; те, що суперечить законам логіки, здоровому глузду та реальності.
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Доводити протилежне за наявності таких очевидних доказів було б цілковитим абсурдом.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«У філософії екзистенціалізму поняття абсурду відображає відчуття втрати сенсу буття.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Ця абсурдна ситуація лише підкреслила необхідність чітких правил поведінки.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 2 склади.
Правильна вимова та наголос: Абсу́рд.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід.
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
безглуздя
нісенітниця
нісетерня
дурниця
нонсенс
недоладність
Антоніми (протилежні значення)
здоровий глузд
логіка
раціональність
закономірність
доцільність
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Абсурд» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Абсу́рд) під час виступів, публічного мовлення та письма.