Бібліоте́кар
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Фахівець, працівник бібліотеки, який упорядковує книжкові фонди, обслуговує читачів і допомагає у пошуку літератури.
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Привітний бібліотекар швидко знайшов потрібну монографію за електронним каталогом видань.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Бібліотекар організував захопливу літературну зустріч із сучасними українськими авторами.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Професія бібліотекаря вимагає широкої ерудиції, любові до книжок та уваги до людей.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 5 складів.
Правильна вимова та наголос: Бібліоте́кар.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
книгознавець
працівник книгозбірні
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Бібліотекар» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Бібліотекар» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Бібліоте́кар) під час виступів, публічного мовлення та письма.