Бі́лка
іменник, жіночий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Невеликий спритний лісовий гризун із пухнастим хвостом, що живе на деревах і живиться горіхами, шишками та жолудями.
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Руда пухнаста білка спритно перестрибувала з гілки на гілку високої сосни в парку.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Восени білка дбайливо ховає горіхи й жолуді в дуплах дерев на холодну зиму.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Діти з радістю годували сміливу лісову білку насінням просто з долоні.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 2 склади.
Правильна вимова та наголос: Бі́лка.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, жіночий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
вивірка
гризун
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Білка» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Білка» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Бі́лка) під час виступів, публічного мовлення та письма.