Бунта́р
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Учасник або керівник бунту; людина, яка сміливо протестує проти усталених догм, несправедливості й пригнічення.
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Тарас Шевченко назавжди залишився в серцях українців як безстрашний бунтар і духовний пророк нації.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Молодий митець був природженим бунтарем, що руйнував застарілі академічні канони.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Бунтар за натурою, він ніколи не мирився з фальшем та підлабузництвом.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 2 склади.
Правильна вимова та наголос: Бунта́р.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
заколотник
повстанець
протестувальник
бунтівник
Антоніми (протилежні значення)
конформіст
пристосуванець
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Бунтар» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Бунта́р) під час виступів, публічного мовлення та письма.