Ве́ршник
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Людина, яка їде верхи на коні або іншій тварині (наїзник, кіннотник).
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Козацький вершник стрімко мчав через степ, доставляючи важливе донесення до кошового отамана.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Скульптура лицаря-вершника на високому постаменті височіла на центральній площі.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Досвідчений вершник бездоганно відчуває кожен рух свого благородного коня.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 2 склади.
Правильна вимова та наголос: Ве́ршник.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
кіннотник
наїзник
рейтар
гусар
Антоніми (протилежні значення)
пішохід
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Вершник» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Ве́ршник) під час виступів, публічного мовлення та письма.