Весня́нка
іменник, жіночий рід📖 Значення та лексичне тлумачення:
Традиційна старовинна українська обрядова пісня, якою закликають весну; також (частіше веснянки) дрібні золотаві пігментні цятки на обличчі (ластовиння).
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Дівчата водили хороводи на галявині біля річки, дзвінко співаючи прадавні веснянки.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Милі золотисті веснянки на її щоках спалахували під першим весняним сонцем.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Веснянка «Подоляночка» є перлиною українського дитячого пісенного фольклору.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 3 склади.
Правильна вимова та наголос: Весня́нка.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, жіночий рід.
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
гаївка
ластовиння
обрядова пісня
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Веснянка» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Веснянка» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Весня́нка) під час виступів, публічного мовлення та письма.