Відсту́пник
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Людина, яка зрадила свої переконання, віру, ідею, партію чи Батьківщину (зрадник, ренегат).
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Громада з презирством засудила дії відступника, який перейшов на бік загарбників.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«У давнину відступника від батьківської віри вважали вигнанцем без роду і честі.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Жодні виправдання не повернуть довіри до того, хто одного разу став відступником.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 3 склади.
Правильна вимова та наголос: Відсту́пник.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
зрадник
ренегат
перекинчик
відщепенець
Антоніми (протилежні значення)
вірний
патріот
союзник
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Відступник» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Відсту́пник) під час виступів, публічного мовлення та письма.