Віршува́льник
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Той, хто пише вірші (іноді з відтінком іронії: ремісник рими, на відміну від великого натхненного поета).
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Молодий віршувальник надіслав свої перші поетичні проби до літературного журналу.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Справжній геніальний поет відрізняється від звичайного віршувальника глибиною думки та образом.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Віршувальник складав дотепні римовані вітання на свята для своїх друзів.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 4 склади.
Правильна вимова та наголос: Віршува́льник.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
поет
римач
віршописець
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Віршувальник» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Віршувальник» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Віршува́льник) під час виступів, публічного мовлення та письма.