Викрада́ч
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Людина, яка незаконно, таємно або силою заволоділа чужим майном чи силою забрала людину (злодій, викрадач авто).
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Поліція оперативно затримала серійного викрадача автомобілів у спальному районі міста.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Викрадач музейних картин намагався вивезти раритетне полотно за межі країни.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Правоохоронці знешкодили викрадача та звільнили заручника без жодних травм.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 3 склади.
Правильна вимова та наголос: Викрада́ч.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
злодій
крадій
грабіжник
викрадач людей
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Викрадач» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Викрадач» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Викрада́ч) під час виступів, публічного мовлення та письма.