До каталогу слів 📚 МОВНИЙ ПРОСТІР MIKST

Викрада́ч

іменник, чоловічий рід (істота)

Людина, яка незаконно, таємно або силою заволоділа чужим майном чи силою забрала людину (злодій, викрадач авто).

1 Художнє та описове мовлення
«Поліція оперативно затримала серійного викрадача автомобілів у спальному районі міста.»
2 Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Викрадач музейних картин намагався вивезти раритетне полотно за межі країни.»
3 Практичне щоденне спілкування
«Правоохоронці знешкодили викрадача та звільнили заручника без жодних травм.»
📍

Наголос та будова

Слово має 3 склади.

Правильна вимова та наголос: Викрада́ч.

📑

Морфологічний тип

Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).

Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.

🔄

Синонімічний ряд

злодій крадій грабіжник викрадач людей
↔️

Антоніми (протилежні значення)

Для конкретного поняття «Викрадач» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).

✨

Порада з культури українського мовлення

Вживання слова «Викрадач» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Викрада́ч) під час виступів, публічного мовлення та письма.