Викрива́ч
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Особа, яка відкрито та мужньо повідомляє про корупцію, зловживання чи злочини у своїй організації чи державі.
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Закон України гарантує викривачам корупції правовий захист та фінансову винагороду.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Сміливий викривач оприлюднив документи про приховані екологічні порушення корпорації.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Завдяки чесному викривачу вдалося запобігти розкраданню державних коштів.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 3 склади.
Правильна вимова та наголос: Викрива́ч.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
викривальник
інформатор
правдошукач
Антоніми (протилежні значення)
приховувач
спільник
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Викривач» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Викрива́ч) під час виступів, публічного мовлення та письма.