Вимо́ва
іменник, жіночий рід📖 Значення та лексичне тлумачення:
Спосіб артикуляції звуків і слів людиною або носіями певної мови; докір, дисциплінарне покарання на роботі.
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Чиста українська вимова без спотворень та русизмів є ознакою мовної культури та гідності.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«За порушення внутрішнього трудового розпорядку працівнику оголосили сувору догану-вимову.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Фонетичні вправи допомагають іноземцям опанувати м'яку та милозвучну вимову звуків.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 3 склади.
Правильна вимова та наголос: Вимо́ва.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, жіночий рід.
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
артикуляція
дикція
догана
зауваження
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Вимова» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Вимова» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Вимо́ва) під час виступів, публічного мовлення та письма.