Мандрі́вник
іменник, чоловічий рід📖 Значення та тлумачення:
Людина, яка подорожує світом, шукаючи нові враження.
💡 Приклад вживання у мовленні:
«Досвідчений мандрівник склав детальний путівник Карпатами.»
Людина, яка подорожує світом, шукаючи нові враження.
«Досвідчений мандрівник склав детальний путівник Карпатами.»