Вну́чка
іменник, жіночий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Дочка сина або дочки щодо бабусі й дідуся (онука).
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Бабуся зв'язала для коханої внучки теплий вовняний шалик до зимових свят.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Маленька внучка залюбки слухала казки, які дідусь розповідав їй перед сном.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Внучка виросла талановитою музиканткою, радуючи рідних успіхами в консерваторії.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 2 склади.
Правильна вимова та наголос: Вну́чка.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, жіночий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
онука
нащадок
Антоніми (протилежні значення)
бабуся
дідусь
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Внучка» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Вну́чка) під час виступів, публічного мовлення та письма.