Ворожби́т
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Людина, яка ворожить, пророкує майбутнє за прикметами, зорями, картами чи зіллям (віщун, знахар, мольфар).
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Старий карпатський мольфар-ворожбит знав таємниці цілющих трав і міг розганяти градові хмари.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«У давнину люди зверталися до віщуна-ворожбита за порадою перед далекою дорогою.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Казковий ворожбит передрік герою нелегкий шлях та здобуття заповітної перемоги.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 3 склади.
Правильна вимова та наголос: Ворожби́т.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
віщун
знахар
мольфар
пророк
чаклун
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Ворожбит» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Ворожбит» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Ворожби́т) під час виступів, публічного мовлення та письма.