Вівча́рка
іменник, жіночий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Службова собака великої породи (німецька, кавказька, бельгійська), що використовується для охорони, випасу та пошуку.
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Розумна німецька вівчарка вірно несла службу на державному кордоні України.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Вівчарка бездоганно виконувала всі команди інструктора-кінолога під час тренувань.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Діти спокійно гралися у дворі під пильним і надійним захистом домашньої вівчарки.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 3 склади.
Правильна вимова та наголос: Вівча́рка.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, жіночий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
службовий собака
вівчарський пес
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Вівчарка» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Вівчарка» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Вівча́рка) під час виступів, публічного мовлення та письма.