Вівча́р
іменник, чоловічий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Пастух, який випасає та доглядає отару овець на полонинах чи степах (чабан).
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Карпатський вівчар грав на сопілці, споглядаючи, як отара мирно пасеться в горах.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«Бути вівчарем — це прадавнє ремесло, що вимагає витривалості, любові до гір і природи.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Вівчар знав поіменно кожну овечку в своїй великій полонинській отарі.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 2 склади.
Правильна вимова та наголос: Вівча́р.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, чоловічий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
чабан
пастух овець
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Вівчар» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Вівчар» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Вівча́р) під час виступів, публічного мовлення та письма.