Вівця́
іменник, жіночий рід (істота)📖 Значення та лексичне тлумачення:
Свійська жуйна парнокопитна тварина з густою хвилястою вовною, що дає м'ясо, молоко, сир (бринзу) та цінну вовну.
💡 Приклади вживання у мовленні (3 контексти):
1
Художнє та описове мовлення
«Біла кучерява вівця спокійно щипала соковиту траву на альпійській полонині.»
2
Публіцистика, медіа та діловий стиль
«З овечого молока в Карпатах виготовляють автентичну бринзу, вурду та будз.»
3
Практичне щоденне спілкування
«Отара овець рухалася гірською стежкою під наглядом вівчаря та вірних собак.»
🔍 Мовний паспорт та корисні деталі:
Наголос та будова
Слово має 2 склади.
Правильна вимова та наголос: Вівця́.
Морфологічний тип
Граматична категорія: іменник, жіночий рід (істота).
Вживається у відповідних відмінкових формах згідно з нормами чинного правопису.
Синонімічний ряд
овечка
свійська тварина
ягниця
Антоніми (протилежні значення)
Для конкретного поняття «Вівця» прямих лексичних антонімів у мові немає (лише контекстне смислове протиставлення).
Порада з культури українського мовлення
Вживання слова «Вівця» збагачує лексичний запас та робить мовлення виразнішим. Звертайте увагу на правильне наголошування (Вівця́) під час виступів, публічного мовлення та письма.