Ліна Костенко – одна з найвідоміших українських поетес, чиї вірші вражають глибиною, образністю та чуттєвістю. Її поезія про весну наповнена життєвою енергією, пробудженням природи та внутрішнім оновленням людини. Весна в її творчості – це не лише пора року, а й символ надії, радості, світла та нових почуттів.
У цій статті ми зібрали найкрасивіші вірші Ліни Костенко про весну – від ліричних до дитячих, від коротких до розлогих, щоб кожен зміг знайти щось особливе для себе.
Найвідоміші весняні вірші Ліни Костенко

Весняні вірші Ліни Костенко захоплюють своєю образністю, теплотою та ніжністю. У них оживає природа, звучить мелодія весняного пробудження, а також відчувається тонка ліричність та філософія життя. Ось кілька найвідоміших весняних поезій, які люблять і дорослі, і діти.
ДОЩІ ПРОГРАЮТЬ ПО ГОРОДАХ ГАМУ
Дощі програють по городах гаму.
Трусне зелені кучері весна.
Педалі днів натисне під ногами –
І заспіває пташка голосна.
Засяють ночі зорями жасминно.
А срібний дощ підніме жалюзі –
Півонії, рожеві, як фламінго,
Стоять в городі на одній нозі.
Вірш описує весняне пробудження природи: дощ, свіжа зелень, цвітіння півоній. Весна з’являється через музику природи та зміну пейзажу.
ЩЕ ОДНА ВЕСНА
Білка струсить жовту глицю,
Сонну бруньку сколихне.
На березу, на ялицю
Вітер лагідний дмухне.
Набіжить весела хмарка.
Ліс безсмертний, як душа.
Знов простягне руки Мавка
І – не знайде Лукаша.
Вірш про те, як весна оживляє ліс, пробуджує дерева, але серед цього відродження є відгомін втрати: Мавка шукає Лукаша, але не знаходить.
І СОНЦЕ, Й СНІГ, І ОЖЕЛЕДЬ, ВСЕ РАЗОМ
І сонце, й сніг, і ожеледь, все разом.
І я не знаю, це весна чи ні?
Сваровськи би позаздрив дивним стразам,
Що мерехтять у мене на вікні.
Не встигне поле зазимків злякатись,
Не встигне вийти річка з берегів, —
Весна пливе під парусом акацій,
Зима пливе під парусом снігів.
Вірш про весняне міжсезоння – поєднання зими та весни, коли сніг, сонце й ожеледь існують разом. Весна й зима рухаються як кораблі, створюючи контраст.
Ліричні вірші Ліни Костенко про весну

Ліна Костенко у своїх ліричних віршах майстерно передає атмосферу весни. Її поезія наповнена звуками пробудження природи, теплом сонячного світла та свіжим повітрям, яке приносить оновлення не лише природі, а й людині.
ТИ ПАМʼЯТАЄШ, ТИ ПРИЙШОВ ІЗ ПРИСТАНІ
Ти пам’ятаєш, ти прийшов із пристані.
Такі сади були тоді розхристані.
І вся в гірляндах, як індійська жриця,
Весна ряхтіла в іскорках роси.
Плакучі верби не могли журиться,
Такі були у іволг голоси!
А під вікном цвіли у нас троянди.
Не вистачало трішечки доби.
А по дашку прозорої веранди
Ходили то дощі, то голуби…
Ностальгічний весняний спогад – опис весни, коли сади були розквітлі, а природа сповнена життя. Спогад про романтичний період із дощами та голубами на веранді.
Я ВИРОСЛА У КИЇВСЬКІЙ ВЕНЕЦІЇ
Я виросла у Київській Венеції.
Цвіли у нас під вікнами акації.
А повінь прибувала по інерції
І заливала всі комунікації.
Гойдалися причали і привози.
Світилися кіоски, мов кіотики.
А повінь заливала верболози
По саме небо і по самі котики.
О, як було нам весело, як весело!
Жили ми на горищах і терасах.
Усе махало крилами і веслами,
І кози скубли сіно на баркасах.
І на човнах, залитими кварталами,
Коли ми поверталися зі школи,
Дзвеніли сміхом, сонцем і гітарами
Балкончиків причалені гондоли.
І слухав місяць золотистим вухом
Страшні легенди про князів і ханів.
І пропливав старий рибалка Трухан.
Труханів острів… острів Тугорханів…
А потім бомби влучили у спокій.
Чорніли крокв обвуглені трапеції.
А потім повінь позмивала попіл
Моєї дерев’яної Венеції.
Спогад про Київ під час весняних повеней. Веселощі, човни, гітара і легенди, які зруйнувала війна. Ностальгія за втраченим.
Короткі вірші Ліни Костенко про весну

Якщо ви шукаєте короткі вірші Ліни Костенко про весну, які легко запам’ятати або використовувати для декламації, ось кілька чудових варіантів.
ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ
Біля яру, біля стежки
одягла верба сережки.
Головою хилитала,
потихесеньку питала: —
Де ота біленька хатка,
що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки.
Подарую їм сережки.
Це ніжний, казковий вірш про весну. Верба одягає сережки й кличе дівчаток, щоб подарувати їм ці природні прикраси.
ВЕСНА ПРИЙШЛА ТАК ЯКОСЬ НЕСПОДІВАНО
Весна прийшла так якось несподівано!
Зима стояла міцно до пори.
Вітри війнули з півдня. І тоді вона
немов у Ворсклу з’їхала з гори.
Ще сніг ковтала повідь широченна,
і рала ждав іще тужавий лан.
А під горою вишня наречена
вже до віночка міряє туман.
Опис моменту, коли весна різко змінює пейзаж. Повінь, туман, перші цвітіння – усе оживає після зимової сплячки.
Дитячі вірші Ліни Костенко про весну

Поезія Ліни Костенко не лише глибока та філософська, а й доступна для дітей. Її дитячі вірші про весну наповнені радістю, яскравими образами та легкістю.
СОНЦЕ СИПЛЕ КВІТИ
Уже в дітей порожевіли личка,
Уже дощем надихалась рілля.
І скрізь трава,
Травиченька,
Травичка!
І сонце сипле квіти,
як з бриля!
Радісний, життєствердний вірш про весну. Діти, трава, квіти – усе наповнене сонячним світлом і теплом.
БЕРІЗКИ ПО КОЛІНА У ВОДІ
Переярками та узлісками,
по розлитій з весни воді,
гуси плавають між берізками,
білі-білі, як лебеді.
Ані шелесту, ані бризочки,
ні далекого шуму коліс.
Лиш гусей лебедина низочка
огинає струни беріз.
Вірш змальовує весняний пейзаж після розливу води. Берізки стоять у воді, а між ними пливуть білі гуси, схожі на лебедів. Атмосфера спокою й тиші підкреслюється відсутністю шуму, лише гусенятка огинають «струни беріз», додаючи мелодійності природній картині.
ТЕЛЕГРАМА-БЛИСКАВКА
Вночі за вовчими ярами
зайці давали телеграми.
І прочитала так сосна:
«Чекайте квітами Весна».
Короткий, метафоричний вірш передає передчуття весни. Уявні «телеграми» від зайців через яри несуть звістку про її прихід. Сосна, ніби адресат, читає це повідомлення, а весна вже на підході, несучи квіти й оновлення природи.
Образ весни у творчості Ліни Костенко
Ліна Костенко використовує образ весни не лише як опис природи, а й як символ внутрішнього пробудження людини. У її поезії весна нерідко асоціюється з надією, змінами та новими можливостями. Ось кілька основних мотивів, які зустрічаються у її весняних віршах:
- Пробудження природи – танення снігів, розпускання бруньок, повернення птахів.
- Легкість і радість – весна приносить нові емоції, натхнення та гарний настрій.
- Весна як символ змін – у її віршах часто звучить ідея, що весна оновлює не лише природу, а й людське серце.
Чому варто читати весняну поезію Ліни Костенко?

Весняні вірші Ліни Костенко – це не просто описи природи, а справжнє джерело натхнення та позитивних емоцій. Вони допомагають:
- відчути красу та гармонію навколишнього світу;
- поринути у світ поетичних образів і відчути весну по-новому;
- знайти натхнення у щоденному житті.
Поезія Ліни Костенко – це можливість по-особливому поглянути на весну, відчути її чари та перейнятися світлими емоціями. Її вірші актуальні у будь-яку пору року, але саме весною вони набувають особливої глибини та теплоти.